|
Stalag 349 Uman
|
|
| Саня | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 18:09:49 | Сообщение # 71 |
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Фамилия Трон
Имя Иван
Отчество Петрович
Дата рождения/Возраст __.__.1904
Место рождения Днепропетровская обл.
Лагерный номер 29214
Дата пленения 19.07.1942
Место пленения Тацинский
Лагерь шталаг 349
Судьба Погиб в плену
Воинское звание солдат (рядовой)
Дата смерти 10.09.1942
Фамилия на латинице Tron
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 977520
Номер дела источника информации 2928
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=300473752
Фамилия Сопельцев
Имя Маркел
Отчество Иванович
Дата рождения/Возраст __.__.1923
Место рождения Тюхты
Лагерный номер 25115
Дата пленения 19.07.1942
Место пленения Волошино
Лагерь шталаг 349
Судьба Погиб в плену
Воинское звание солдат (рядовой)
Дата смерти 21.09.1942
Фамилия на латинице Sopelzew
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 977520
Номер дела источника информации 2973
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=300486198
Фамилия Клягин
Имя Михаил
Отчество Васильевич
Дата рождения/Возраст 27.09.1904
Место рождения Московская обл., Алеево
Лагерный номер 2159
Дата пленения 17.05.1942
Место пленения Керчь
Лагерь шталаг 349
Судьба Погиб в плену
Воинское звание солдат (рядовой)
Дата смерти 19.10.1942
Место захоронения Герлитц
Фамилия на латинице Kljagin
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 977521
Номер дела источника информации 1569
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=300675994
Фамилия Кузьменко
Имя Егор
Отчество Степанович
Дата рождения/Возраст __.__.1906
Место рождения Воронежская обл., Оленники
Лагерный номер 30534
Дата пленения 19.05.1942
Место пленения Керчь
Лагерь шталаг 349
Судьба Погиб в плену
Воинское звание солдат (рядовой)
Дата смерти 28.09.1942
Место захоронения Умань
Фамилия на латинице Kusmenko
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 977521
Номер дела источника информации 1878
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=300762684
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Квакер | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 18:30:58 | Сообщение # 72 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 6
Статус: Отсутствует
| Большое спасибо за ответ.
Всех Вам благ!
С уважением Александр.
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 18:37:05 | Сообщение # 73 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Квакер,
Выборку Вы вполне можете сделать по дате смерти в лагере из данныхОБД,если есть желание узнать сколько пленных умерло в один день с родственником.ОБД позволяет сужать поиск,есть и расширенный поиск.
Вот из этого списка можно выбрать,если ссылка сработает:
http://www.obd-memorial.ru/html....09.1942
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Квакер | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 20:06:46 | Сообщение # 74 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 6
Статус: Отсутствует
| Просто я думал, что найдётся фото со списком, где указан дед.
На одном из фото нашёл земляка своего другого деда (по линии отца), теперь буду искать
родственников, знают ли они о нём?
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 20:23:22 | Сообщение # 75 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Квакер,
Нет никаких списков,никто их еще не составлял по лагерям и не могли составлять,по плену все документы были секретными.Вот составим может когда нибудь,увидишь деда в них.
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Квакер | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 21:11:45 | Сообщение # 76 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 6
Статус: Отсутствует
| А как же бутылочные списки?
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 21:30:47 | Сообщение # 77 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Квакер,
Я имею в виду мемориальные списки.Или предлагаете вместо имен погибших на плитах,там бутылки поставить?
Мемориальных списков никто не составлял.
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Квакер | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 21:50:00 | Сообщение # 78 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 6
Статус: Отсутствует
| Извините. Может быть я что то не так спросил или чего то недопонимаю.
Но всё равно было очень приятно с вами пообщаться. Спасибо за Вашу деятельность.
Мать 70 лет надеялась найти хоть какую нибудь информацию об отце. И вот теперь
практически всё ясно. Огромное спасибо!
Просто она думала, что найдётся бутылочный список за 19.09.1942.
С уважением Александр.
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 22:01:45 | Сообщение # 79 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Квакер,
А что даст бутылочный список?У вас официальная карта пленного в руках,со всеми записями.Могил одиночных на мемориале нет,искать одиночную могилу нет смысла,всех в одну общую перезахоронили,так что карточка пленного,куда надежнее списка оказалась.
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Квакер | Дата: Четверг, 31 Января 2013, 22:15:31 | Сообщение # 80 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 6
Статус: Отсутствует
| Просто память.
Я понимаю, что одиночных могил там нет и быть не может,
и установить кто в каком захоронении просто невозможно.
Спасибо хотя бы за то, что есть конкретное место,
куда можно съездить и отдать дань своим предкам.
|
| |
| |
| vlad1965 | Дата: Среда, 06 Февраля 2013, 13:48:40 | Сообщение # 81 |
Группа: Поиск
Сообщений: 12
Статус: Отсутствует
| Здравствуйте.Извените за вопрос - Вы оказываете помощь в поисках погибших только в Уманской яме,или всех погибших солдат 6 и 12 армий?Почему спрашиваю-в венкомате есть списки погибших в 1941г..Посмотрел в ОБД данные на одного офицера-пропал безвести,а по данным военкомата-погиб и указана его могила.
владимир гетьман
|
| |
| |
| Саня | Дата: Среда, 06 Февраля 2013, 14:25:06 | Сообщение # 82 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| vlad1965,
Про какого офицера речь,про какой военкомат ?
Давайте поконкретнее со ссылками на документы ОБД и те списки из военкоматов с могилами.
Родственники имеют право пропавшего без вести записать на любой по их желанию мемориал,возможно ,это и есть такие списки с приписанными.
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 07 Февраля 2013, 02:03:43 | Сообщение # 83 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Умер лазарет IV
Фамилия Спекор
Имя Абрахам
Отчество Моисеевич
Дата рождения/Возраст __.__.1898
Место рождения Зубовщина
Лагерный номер 505
Дата пленения 11.09.1941
Место пленения Кременчуг
Лагерь шталаг 349
Судьба Погиб в плену
Воинское звание солдат (рядовой)
Дата смерти 17.03.1942
Фамилия на латинице Spekor
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 977520
Номер дела источника информации 2875
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=300459666
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| vlad1965 | Дата: Четверг, 07 Февраля 2013, 09:51:15 | Сообщение # 84 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 12
Статус: Отсутствует
| Военкомат г.Умань.Подполковник Жеребятьев Петр Васильевич 1898-09.41. похоронен с.Городецкое.
владимир гетьман
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 07 Февраля 2013, 10:21:49 | Сообщение # 85 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Фамилия Жеребятьев
Имя Петр
Отчество Васильевич
Дата рождения/Возраст __.__.1898
Место рождения Воронежская обл., Добринский р-н
Дата и место призыва 25.05.1918 Стерлитамакский ГВК, Башкирская АССР, г. Стерлитамак
Последнее место службы 8 СК
Воинское звание подполковник
Причина выбытия пропал без вести
Дата выбытия __.__.1941
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 33
Номер описи источника информации 11458
Номер дела источника информации 503
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=59642899
Номер донесения 022011
Тип донесения Донесения послевоенного периода
Дата донесения 02.06.1944
Название части 4 отдел УСУ
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=59642884&page=2
Фамилия Жеребятьев
Имя Петр
Отчество Васильевич
Дата рождения/Возраст __.__.1898
Место рождения Воронежская обл., Добринский р-н
Дата и место призыва 25.05.1918
Последнее место службы 8 СК
Воинское звание подполковник
Причина выбытия пропал без вести
Дата выбытия __.__.1941
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 33
Номер описи источника информации 11458
Номер дела источника информации 503
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=59642984
Информация из списков захоронения
Фамилия Жеребятьев
Имя Петр
Отчество Васильевич
Дата рождения/Возраст __.__.1898
Воинское звание подполковник
Дата смерти __.__.1941
Страна захоронения Украина
Регион захоронения Черкасская обл.
Место захоронения Уманский р-н, с. Городецкое, центр
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=84031619
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 07 Февраля 2013, 10:32:01 | Сообщение # 86 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Второй из списка:
Фамилия Конопка
Имя Илья
Отчество Ефимович
Дата рождения/Возраст __.__.1918
Место рождения Житомирская обл., Андрушевский р-н, д. Вербов
Дата и место призыва Андрушевский РВК, Украинская ССР, Житомирская обл., Андрушевский р-н
Последнее место службы п/я 160
Воинское звание сержант
Причина выбытия пропал без вести
Дата выбытия __.07.1941
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 18002
Номер дела источника информации 538
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=6882615
Фамилия Конойко
Имя Илья
Отчество Ефимович
Дата рождения/Возраст __.__.1918
Воинское звание рядовой
Страна захоронения Украина
Регион захоронения Черкасская обл.
Место захоронения Уманский р-н, с. Городецкое, центр
http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=84031620
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 07 Февраля 2013, 10:42:46 | Сообщение # 87 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| vlad1965,
В данной ситуации два варианта,или на могилах погибших оставались таблички с данными,которые обнаружили после войны , или военкомат делал приписку погибших по просьбе родственников.
На этот вопрос может ответить только военкомат.
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| vlad1965 | Дата: Пятница, 08 Февраля 2013, 21:11:05 | Сообщение # 88 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 12
Статус: Отсутствует
| Судя по дате гибели- сентябрь 41,они были уже в окружении и вряд-ли писали похоронки.У меня есть копии данных военкомата г.Умань о воинских захоронениях по г.Умань и Уманскому р-ну.Там списки погибших как в 1941 так и в 1944г.г.Нужны-ли Вам эти данные
владимир гетьман
|
| |
| |
| Саня | Дата: Суббота, 09 Февраля 2013, 02:32:00 | Сообщение # 89 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| vlad1965,
Володя,вопрос поиска общий,поэтому разговор о нужности беспредметен.Кому то информация в одно слово может казаться не нужной,а для других бесценной.Размещайте информацию ,а уж нужная она,или нет,пусть люди решат!
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| НК | Дата: Понедельник, 04 Марта 2013, 14:07:15 | Сообщение # 90 |
Группа: Поиск
Сообщений: 16
Статус: Отсутствует
| Цитата (vlad1965) У меня есть копии данных военкомата г.Умань о воинских захоронениях по г.Умань и Уманскому р-ну.Там списки погибших как в 1941 так и в 1944г.г.Нужны-ли Вам эти данные
Здравствуйте Владимир! Эта информация нужна мне, т.к.не нашла никаких данных о своём младшем брате Небылове Фёдоре Климентьевиче, 1922(?)гр.
Он закончил до войны (в 1940?)Витебское медицинское училище.
Перед войной служил в Умани,(ныне)Черкасской обл.,Украина в санчасти.
В начале войны под Уманью, возможно,попал в окружение. Я там прожила почти 50 лет, но никаких данных нет.
После войны там было сплошное кладбище.
Рада буду любой информации. Заранее благодарю. С уважением,Н.К.Назаренко (Небылова). Мой E-mail: H.K.HA3APEHKO@mail.ru (буквы латиницей заглавные, а 3-цифра).
|
| |
| |
| НК | Дата: Четверг, 07 Марта 2013, 14:48:47 | Сообщение # 91 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 16
Статус: Отсутствует
| Цитата (svdist) Путаница с лагерями, шталаг 349 - известен, дулаг 182 - что это? Сколько вообще лагерей было в Умани?
"Забуттю не підлягає - в Умані повертають імена "невідомим солдатам"
Пам’яті померлих від ран і хвороб радянських військовополонених у ревірах №№1,2,3 шталагу №349 в Умані у 1941 - 43 р.р.
http://www.nashekolo.org.ua/nk....86.html
Напочатку серпня 1941року полонених радянських воїнів із оточеного угрупування 6-ї та 12-ї армій в урочищі "Зелена Брама" біля села Підвисокого, що на Кіровоградщині, біло переміщено до концентраційного табору, відомого як "Уманська яма" (німецьке найменування – шталаг , тобто, табір для полонених рядового складу – №349).
За колючій дріт концтабору на території кар’єру колишнього цегельного заводу потрапили понад 70 тисяч полонених солдат, сержантів та офіцерів. Доля поранених бійці була найтрагічнішою – до мук голоду, спраги, антисанітарії додавалися страждання від ран без будь-якої медичної допомоги.
Проти такого ставлення до поранених виступили полонені лікарі на чолі з Борисом Маркевичем. І німецький комендант дав згоду на "полегшення" режиму утриманні поранених і хворих і створення для них окремо лазаретів (ревірів, німецькою) поза територією концтабору. Важко зрозуміти, що означав цей жест з претензією на гуманізм і людяність, знаючи подальшу долю поранених.
Найтяжчих хворих перенесли у приміщення гуртожитку колишнього цегельного заводу. Цей лазарет (ревір) отримав номер 1. Але медичної допомоги вони так і не діждали, як і полегшення умов утримання – хіба тільки не відкрите небо над головою, як у решти в’язнів "Уманської ями".Практично всі полонені з ревіру №1 загинули. . Їхні тіла скидали у траншеї поблизу будівлі, де вони один за одним помирали… Нині на тому місці – пам’ятна стела, на якій викарбувано: "Здесь похоронены более 300 советских воинов, узников фашистского концлагеря, умерших от ран, голода и болезней в 1941 – 43 годах".
Невдовзі, на початку серпня 1941 року у приміщенні клубу залізничників був обладнаний ревір №2. Сюди почали звозити полонених поранених з інших місць бойових дій, іноді досить віддалених від Умані. І знову, мотиви таких дій німців зрозуміти важко. Це виглядає як витончене знущання, як над полоненими, так і над тими, хто намагався їм допомогти, користуючись і найменшою можливістю. В Уманському краєзнавчому музеї зберігаються спогади Ольги Петрівни Гуріної, яка разом із родиною жила поруч із клубом залізничників в Умані. Вона, як інші уманчани пішли допомагати пораненим у ревір добровільно: "…Поранених клали просто на підлогу. Не могло бути й мови про які-небудь людські умови, усі приміщення були битком набиті без дотримання правил медицини…Медична сестра Ольга Мошул у перші ж дні, коли організували лазарет військовополонених, добровільно пішла працювати і допомагати пораненим, а також стала моїм консультантом з догляду…У першу чергу ми перев’язували тих, які довго не перев’язувались. Медикаменти та перев’язочний матеріал ми старалися діставати у місцевого населення… Перев’язки робили на колінах, тому що поранені лежали на підлозі. Спостерігаючи за цими нелюдськими знущаннями над тими людьми, які були приречені на загибель, ми допомагали, чим могли… Ми прали білизну тим, хто просив, вони ж лежали голі, поки білизна не підсихала… Моя матиу той час мала корову і кожний день приносила у ревір по 3 –4 літра молока для важкопоранених. Приносили якісь продукти. Важко було дивитися на таку картину, коли важко поранений, готовий забувати про свою рану, зривався з місця, щоб отримати картоплину і цією картоплею продовжити своє життя…"
Комендант ревіру №2 Фішер не дозволяв цивільним навіть підходити до загородженої території і лупцював нагайкою усіх, хто наближався. Але коли комендант від’їздив, уманчани знову передавали у ревір все ними зібране для поранених. Але з холодами до антисанітарії і голоду додалася епідемія висипного тифу. Крім того, починаючи із 1942 року городянам стало значно важче допомагати пораненим – німці перевели населення на карткову систему. Поранені почали дуже швидко помирати і німці скидали тіла у заздалегідь вириті траншеї, пересипаючи кожен шар вапном. На початку 1943 року ревір №2 припинив своє існування. Тих хто чудом вижив, перевели у так званий лазарет ревір №3. Він був найбільшим і розташовувався поблизу дендрологічного парку "Софіївка" – площа порохових складів приблизно у 5 гектарів була огорожена колючим дротом, по кутках встановлені сторожові вежі. Потрапити стороннім особам за огорожу було неможливо. У цьому ревірі знаходилося одночасно кілька тисяч поранених полонених. Німецьке ревірне начальство раз на добу видавало пораненим кілька стерильних бинтів і з десяток-другий нестерильних. Годували в основному тим що вдавалося зібрати у жителів навколишніх сіл. Лікар на прізвище Лялін на підводі їздив селами і привозив те, що передавали селяни. Частину нмці відбирали, тому лікар просив допомагати тим, що німців з різних причин не було цікавим.
У фондах Уманського краєзнавчого музею є спогади лікаря Григорія Петровича Углового, який у серпні 1941 року потрапив до «Уманської ями», а потім до ревіру №3: "Пробув в "Уманській ямі" неділю. Мене з частиною поранених та хворих перевели в лазарет для військовополонених №3. Це невелика територія, обнесена колючим дротом в два, а місцями і в три ряди. Було там 6 бараків та в середині – харчовий блок. Лазарет знаходився поряд із знаменитим "Софіївським" парком. Я, як лікар, відповідав за хворих та поранених 5 відділення. Умови для поранених, хворих та медпрацівників були жахливі. В бараках були споруджені двоповерхові суцільні нари, в середньому по 75 см на чоловіка. Матів для підстилки не вистачало, поранені спали на голих дошках. Поранені стогнали від болю, а знеболюючих у перші дні в лазареті не було. Офіційно на тисячу поранених на добу відпускали один стерильний і кілька нестерильних бинтів. В серпні і вересні поранених і хворих у лазню не водили, білизну не замінювали. У багатьох поранених під пов’язками багато личинок мух.
Медичний персонал лазарету боровся за життя кожного пораненого і хворого. Наведу кілька цифр: за другу половину серпня з 1719 поранених та хворих померло 30 чоловік, за вересень із 1760 – померли 14, за жовтень з 1634 померли 16 чоловік.» Але антисанітарія невдовзі звела нанівець неймовірні зусилля лікарів – спалахнула епідемія тифу та дизентерії і за листопад-грудень 1941 року з 2317 хворих і поранених померли, за свідченнями лікаря Григорія Углового, 948 чоловік, в тому числі 7 медичних працівників. Сам Угловий важко перехворів тифом.
Григорію Петровичу вдалося вийти з ревіру перед самим його переміщеннім на захід наприкінці 1943 року. Він розповів не тільки про умови, в яких знаходилися поранені полонені, а й про спроби протидії гітлерівцям, які здійснювалися навіть в тих умовах, про діяльність створених у ревірі підпільних груп. Так, підпільна група, якою керував саме Угловий, сприяла визволенню з ревіру понад 60 чоловік.
10 березня 1944 року Умань була визволена від німців. З часом над могилами померлих в ревірі №3 піднялися обеліски з написами: "Невідомим воїнам Великої Вітчизняної війни", "1941. Вічна слава воїнам, що загинули за Батьківщину. 1945" На жаль, більшість з ревірів в Умані пішли у вічність без імен.
(Всього кількадесят прізвищ похованих у братських могилах реві рів №1 та №3 містяться у списках, які зберігаються в Уманському об’єднаному військовому комісаріаті. Кількадесят з тисяч! Несправедливість цієї ситуації спонукала співробітників науково-дослідного відділу історії сучасного періоду Уманського краєзнавчого музею неодноразово робити запити до бюро обліку та пошуку Центрального та Військово-медичного архівів Міністерства оборони СРСР про померлих військовополонених у шталазі №349. Але не тільки. В розмовах з уманчанами довелося чути, що лікарі реві рів з ризиком для свого життя намагалися зберегти інформацію для нащадків померлих. Казали, що при ексгумації тіл після визволення Умані у могилах знаходили скляні пляшки, всередині яких були списки похованих чи, навіть, копії документів, що велися на військовополонених німцями. Але всі вони були передані „куди належить” і надовго зникли з поля зору навіть істориків. Причина – цинічне і нелюдське ставлення керівництва СРСР до військовополонених, своїх же громадян. Для зацікавлених – досить ґрунтовна стаття російського дослідника Н.П.Дембицького. У ній же багато цікавого знайдуть для себе і ласі поговорити про колабораціонізм українців. Примітка „Кола”)
Надія на повернення із забуття імен померлих радянських військовополонених шат лагу №349 з’явилися 2009-го, після розміщення і Інтернет на одному із сайтів Міністерства оборони Російської Федерації деяких прізвищ полонених, померлих у ревірах Умані.
Ці списки з’явилися і в Уманському краєзнавчому музеї, але архівні матеріали були відсутні. На телефонні дзвінки рідних та близьких померлих, які залунали з різних куточків близького й далекого зарубіжжя, відповідь була одна: „З інформацією з Інтернет знайомі, але підтвердити документально не можемо”.
У серпні 2009 року онук бійця червоної армії Дмитра Олександровича Шапотька, померлого від ран 5.11.1942 року у шталазі №349, приїхав до Умані з Брянська у надії відшукати могилу діда та віддати шану солдату Великої вітчизняної. Через 66 років вони „зустрілися” біля братської могили померлих у ревірі №3 – Дмитро Олександрович Шапотько, 1901 року народження, призваний Новозибськівськими військкоматом у 1941 році з рідного села Димерка, Новозибківського району, Брянської області, та двоє його синів і онук...
Онук та повний тезка знайденого бійця – Дмитро Шапотько – пообіцяв сприяння уманським краєзнавцям у пошуках архівних документів у Центральному Архіві Міністерства оборони РФ і дотримав свого слова.Ксерокопії табірних карток військовополонених з абревіатурою – „шатлаг 349 (Умань)”, померлих від ран і хвороб в ревірах міста, а також військовополонених, які знаходилися в уманських ревірах та були переміщені до інших таборів, надійшли до Уманського краєзнавчого музею у вересні 2009-го.При опрацюванні архівних матеріалів помітно, що гітлерівці педантично занотовували до спеціальних карток відомості про кожного бранця. На стандартних картках – найменування шталагу, номер, присвоєний в’язню, прізвище, ім’я, по-батькові, дата, місце народження, зріст, колір волосся, короткі відомості про рідних (батьків, дружину), домашня адреса, національність, військове звання, місце взяття в полон, фотографічна картка (не у всіх), відбитки пальців (не у всіх)... останній запис – дата смерті.
Всього в Уманському музеї 977 карток на померлих вневолі поранених та хворих бійців Радянської армії – 1941 р. – 5, 1942 р. – 454, 1943 р. – 414, 1944 р. – 104. У тому числі фз зображеннями на фото – 1942 р. – 36, 1943 р. – 68, 1944 р. – 75.
Через понад 6 десятків років повернулися до Умані документальні відомості аби відновити пам’ять про бійців, які героїчно захищали рідну землю і знесилені у нерівному двобої потрапили у ворожий полон та після адових мук завершили земний шалях в уманській землі. Але це тільки початок роботи, адже за даними, отриманими з російського сайту „Узагальнений банк даних „Меморіал”на 18 травня загальна кількість померлих у лазаретах (ревірах) Умані оцінюється як 3719. І страшна війна болить ще й досі ранами невідомості в тисячах родин. Святий обов’язок встановити справедливість – увічнити загиблих і померлих у 1941-45 роках їхніми іменами на обелісках.
Співробітники науково-дослідного відділу історії сучасного періоду Уманського краєзнавчого музею запрошують до співпраці науковців, краєзнавців, небайдужих до трагічних сторінок історії війни, до дослідження матеріалів про померлих у ревірах шталагу №349. Пам’ять має бути відновлена.
08.05.2010 nk ,співробітники Уманського краєзнавчого музею, очолюваного підполковником у відставці Юрієм Торгалом.
"Уманська яма" (шталаг №349).Німецька хроніка.
http://youtu.be/F5c0fS7slyk
Сообщение отредактировал НК - Суббота, 09 Марта 2013, 03:07:26 |
| |
| |
| Саня | Дата: Четверг, 07 Марта 2013, 14:58:50 | Сообщение # 92 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| НК,
У Вас родственник офицер?
Всех офицеров с Умани отправили во Владимир Волынский офлаг и далее в Германию этапами.
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| НК | Дата: Суббота, 09 Марта 2013, 03:22:01 | Сообщение # 93 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 16
Статус: Отсутствует
| Цитата (Саня) НК, У Вас родственник офицер? Всех офицеров с Умани отправили во Владимир Волынский офлаг и далее в Германию этапами.
Мой брат закончил медицинское училище и был фельдшером. Возможно, за предвоенный год он и получил военное звание, но не думаю, что офицерское. Хотя, он закончил училище на "отлично" и вскоре был направлен на высшие медицинские курсы в Минск(?). Тогда все курсы были ускоренного типа и военизированные. Возможно, ему и было присвоено офицерское звание. Обычно, после курсов такого типа, присваивалось звание младший лейтенант. Спасибо за подсказку. Буду продолжать поиски. С уважением, НК.
|
| |
| |
| Саня | Дата: Суббота, 09 Марта 2013, 03:27:27 | Сообщение # 94 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| НК,
Логика простая.После взятия немцами Умани,всех пленных из того района эвакуировали традиционно.Могли оставить только тяжелораненых,которые не могли транспортировать.
А в Умани уже были пленные в лагере их других фронтовых районов.Но не факт,что пленные первой волны,захваченные в Умани,там не умирали.
Сборный пункт,который был организован в !Уманьской яме",это тоже был не сахар.
Но данных по смертности в период существования сборного лагеря,мы не имеем.Поэтому и судить сложно.
Как таковой регистрации там не было,немцы довольствовались простыми списками,да и те передавались вместе с пленными по этапу.В Умани их не оставалось,Начало регистрации ,это момент,когда образовался стационарный лагерь.
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| Саня | Дата: Среда, 24 Апреля 2013, 16:25:59 | Сообщение # 95 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Умер в шталаг 349 Умань
Фамилия Хлебников
Имя Михаил
Отчество Петрович
Дата рождения/Возраст __.__.1913
Место рождения Кутленка
Лагерный номер 27294
Дата пленения 16.07.1942
Место пленения Миллерово
Лагерь шталаг 349
Судьба Погиб в плену
Воинское звание солдат (рядовой)
Дата смерти 14.11.1942
Место захоронения Умань
Фамилия на латинице Chlebnikow
Название источника информации ЦАМО
Номер фонда источника информации 58
Номер описи источника информации 977521
Номер дела источника информации 2162
http://obd-memorial.ru/html/info.htm?id=300840915
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| vlad1965 | Дата: Воскресенье, 26 Мая 2013, 15:19:29 | Сообщение # 96 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 12
Статус: Отсутствует
| списки погибших уманского военкомата
владимир гетьман
|
| |
| |
| Саня | Дата: Воскресенье, 26 Мая 2013, 16:04:25 | Сообщение # 97 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| vlad1965,
Спасибо за список!
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| хуторянин | Дата: Пятница, 07 Июня 2013, 15:25:08 | Сообщение # 98 |
Группа: Поиск
Сообщений: 2
Статус: Отсутствует
| Здравствуйте. Очень обрадовался когда нашел данный форум. Давно искал материалы по лагерю в г. Умань. В этом лагере 21.09.1942 умер брат моего деда Рябинин Михаил Ефремович 1909 г.р., уроженец Пензенской обл. Бековского р-на д.Гранки, мл.лейтенант командир стрелкового взвода 44 стрелкового полка 42 стрелковой дивизии. Данный полк принял свой первый удар в Брестской крепости. Тут на форуме я прочитал, что офицеров направляли в другое место а потом отправляли в Германию. Может ктонибудь сможет мне перевести диагноз поставленный после смерти " Hacmocolitis", а так же где может находиться могила № 47.
|
| |
| |
| Геннадий | Дата: Пятница, 07 Июня 2013, 22:56:32 | Сообщение # 99 |
Группа: Модератор
Сообщений: 26523
Статус: Отсутствует
| Цитата (хуторянин) ктонибудь сможет мне перевести диагноз поставленный после смерти " Hacmocolitis"
Искаженное или неточно прочтенное "гемоколит", или кровавый понос.
С уважением,
Геннадий
Буду благодарен за информацию о побегах советских военнопленных
Suche alles über Fluchtversuche von russischen Kriegsgefangenen.
|
| |
| |
| svdist | Дата: Суббота, 29 Июня 2013, 17:15:18 | Сообщение # 100 |
Группа: Поиск
Сообщений: 7
Статус: Отсутствует
| Блин, не умею вставлять цитаты...))
Значит, определились с местом? ,,С начала 1943г. раненых и больных перевели в ревир №3, возле Софиевки,,. Списки из могил относятся к захоронению этого ревира, совпадает ли оно с упомянутым - ,, по дороге на Маньковку,, или нет?
|
| |
| |
| Саня | Дата: Суббота, 29 Июня 2013, 17:23:06 | Сообщение # 101 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| Цитата (svdist) Значит, определились с место
?
Цитата (svdist) С начала 1943г. раненых и больных перевели в ревир №3
Можно подробнее?
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| svdist | Дата: Воскресенье, 30 Июня 2013, 16:10:33 | Сообщение # 102 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 7
Статус: Отсутствует
| 1. Мой вопрос был на 3 странице, кажется. 2. Подробно - выше, см. пост на украинском.
|
| |
| |
| vlad1965 | Дата: Четверг, 04 Июля 2013, 20:11:58 | Сообщение # 103 |
|
Группа: Поиск
Сообщений: 12
Статус: Отсутствует
| Бутылки с именами погибших были только в могилах у ревира №3.Фото захоронения на странице №1.А улица проходящая возле захоронения и есть та самая "дорога на Маньковку"
владимир гетьман
|
| |
| |
| Саня | Дата: Вторник, 23 Июля 2013, 01:40:16 | Сообщение # 104 |
|
Группа: Админ
Сообщений: 65535
Статус: Отсутствует
| В Умани обсудили вопросы увековечения памяти жертв концлагеря «Шталаг 349»
Во время рабочего визита в город Умань 19 апреля 2013 года ответственный секретарь Государственной межведомственной комиссии по делам увековечения памяти жертв войны и политических репрессий при КМУ Ярослав Жилкин посетил территории массовых братских захоронений пленных красноармейцев. Огромные могилы бывших лазаретов № 1, 2, 3 стали местом последнего приюта для десятков тысяч погибших защитников Отечества.
Как отметил в общении с представителями местных СМИ Ярослав Жилкин, его до глубины сердца поразил весь трагизм событий, происходивших в Умани, и сегодня он считает своим гражданским и профессиональным долгом приложить максимум усилий для того, чтобы память о тысячах погибших воинов была достойно увековечена и жила в веках.
Вместе с председателем общественной организации «Народная память Уманщины» Владиславом Риндюком, Ярослав Жилкин также смог побывать на месте, где в войну располагался концентрационный лагерь для советских военнопленных Шталаг 349, известный как «Уманская яма».
После посещения братских захоронений, в помещении Уманского краеведческого музея состоялось расширенное совещание по вопросам достойного увековечения памяти жертв массовых захоронений на Уманщине. По результатам встречи было решено силами общественности города и руководителей структур и подразделений органов местного самоуправления в ближайшее время разработать согласованную общегородскую программу по увековечению памяти павших и организовать ряд первоочередных неотложных мер военно-мемориального направления в городе Умань.
http://ru.unm.org.ua/В-Умани-обсудили-вопросы-увекове/
Qui quaerit, reperit
|
| |
| |
| JJ | Дата: Четверг, 08 Августа 2013, 10:57:57 | Сообщение # 105 |
Группа: Поиск
Сообщений: 3
Статус: Отсутствует
| На 1 січня 2013 року досліджено, що у братських могилах міста поховано 4436 полонених червоноармійців, із них:
у 68 могилах німецького лазарету №3 (вул. Київська) – 3818 червоноармійців (матеріали Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації та списки Уманського міського об’єднаного військового комісаріату);
у братських похованнях табору, робочої зони – 618 червоноармійців (сайт Міні- стерства оборони Російської Федерації ОБД «Меморіал»).
Книга пам’яті шталагу 349 (Умань) складається з краєзнавчого дослідження «Забуттю не підлягає» про долю бранців німецького табору для радянських військовополонених, що знаходився з серпня 1941 по жовтень 1943 року у місті Умань Київської (нині Черкаської) області; списків полонених, які загинули в лазареті №3 та безпосередньо у таборі, робочій зоні; систематизованих даних про смертність бранців; документів, фотографій.
Книга памяті шталагу 349
Ю.Торгало «Забуттю не підлягає» http://www.ex.ua/16483375
Сообщение отредактировал JJ - Среда, 14 Августа 2013, 11:38:12 |
| |
| |
